Життя - найбільша цінність

 11 березня - 16 день війни

Майже всі цивілізовані країни світу простягнули українцям руку з початком війни. Вони складають вигідні програми для біженців, забезпечують їх житлом, одягом, їжею, роботою. Допомагають адаптуватися до нових умов життя. За останніми даними ООН, понад 1,7мільйона мирних жителів покинули Україну через вторгнення Росії. Однак більшість українців усе-таки залишається вдома.

 На сьогодні ситуація в нашому класі така: з  14 учнів класу вдома залишилось 10, 4 виїхали за межі країни. 

 "Виявилось, що все, що треба в житті, можна спакувати в рюкзак. Навіть у кишеню, навіть у долоню. Береш за руку, кого любиш, і біжиш. Виявляється, що все, що тобі треба, - це саме життя. Життя - найбільша цінність." (Мірка Клос)

Ми незламні !

Сьогодні 15 день війни.

Прийде день - війна закінчиться і ми думатимемо про неї в минулому часі. Спатимемо всю ніч. Згадаємо про серіали, нові пісні та ігри. 

Прийде день - ми звикатимемо щодня ходити на навчання, виконувати домашні, грати у футбол чи волейбол.

Прийде день - ми забудемо звуки сирен та пострілів. І хоч привиди ще блукатимуть у снах та спогадах, але молитва, тихий спів чи душевна розмова з кимось рідним розчинить гострий страх і біль.

Прийде день- ми виплачемося. І будемо плакати знов і знов, але в очах стане трохи світліше.

Прийде день - ми відбудуємо нашу Україну.  І заживемо ще краще, ніж жили. Вірмо. Все буде Україна!

  

 

Роковини Шевченка

 9 березня - 208 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка,

всесвітньо відомого українського поета, нескореного патріота.

А ще 14 день війни в Україні.

Продовжуємо триматись разом. І робимо так, як заповідав Кобзар: 

Борітеся - поборете!

 Вам  Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

і воля святая! 

 

8 Березня

  Сьогодні свято весни! Весни, на яку ми так чекали...На 8 березня 2022 року ми мали зовсім інші плани. Але вони всі зруйновані й поховані десь далеко. Життя наче зупинилося, його наче поставили на паузу. А довкола одні новини та сирени.

Натомість сьогодні - 13 день війни. Війни, яку ми навіть у найстрашнішому сні не могли собі уявити. Ці 13 днів - немов 13 років, 13 днів смутку, розпачу, надії і зневіри... Ми загубилися в днях, ночах, ми взагалі не живемо. Те, що до 24 лютого було таким важливим - в одну мить стало таким мізерним і нікчемним. 

Милі дівчата! Мирного неба нам! Ми ще обов'язково будемо усміхатись, і не тому, що ми сильні, а тому що нам на душі буде радісно. Неодмінно буде! І будемо святкувати, як завжди, з хлопцями й квітами...

А сьогодні я хочу подякувати всім жінкам, всім нашим захисницям, які боронять нашу землю.

Жінки України роблять усе, що можуть, щоб  зупинити війну. Воюють і волонтерять, на фронті й у тилу.  Народжують дітей у підвалах. Закликають до відповідальності світових лідерів. Залучають світову спільноту. Допомагають. Рятують життя. Зберігають спокій. Годують наших хлопців, лікують, одягають. Просто чекають і вірять. Вірять у нашу ПЕРЕМОГУ.

Жінки надихають на боротьбу за Україну весь світ.

8 березня 2022 року таке - важке й зовсім не святкове. Ми його завжди пам'ятатимемо.

І хоч нам не вдалося відзначити цей Міжнародний день так, як ми хотіли, впевнена, що незабаром у нас буде інший привід для свята - ПЕРЕМОГА. В тому числі й завдяки українським жінкам. Бо ми боремось за святі речі, за свою землю, за свободу і за своїх рідних.

Ця весна точно буде НАША!

 

Разом - ми сила!

  7 березня - XІІ день війни.

Шановні мої учні!

Упевнена, що за ці 11 днів ми всі зрозуміли, що треба цінувати ЖИТТЯ. Кожну секунду. Кожну мить.

Упевнились, що не важливо, який у тебе телефон; важливо, щоб із будь -яким телефоном ти залишався ЛЮДИНОЮ. Усім байдуже, який бренд у тебе на речах, який манікюр, яка машина у твоїх батьків ...

Усі хочуть миру та спокою. За ці дні ми зрозуміли, що головне - СІМ'Я.

Ще 10 - 12 днів тому ми сперечались, в якому кафе відзначатимемо випускний, хто з ким танцюватиме вальс, що нам одягнути і як виглядати. Ніхто не міг подумати, що життя так перевернеться. І наші цінності зміняться.

Когось зовсім вже немає і не буде більше ( за 11 днів війни загинуло 38дітей, близько 70 поранено). 

Хтось виїхав за межі області або країни й більше не повернеться.

Усе змінюється дуже швидко. Тому цінуйте кожну секунду й кожну мить, проведену зі своєю сім'єю й зі своїми батьками.

Адже СІМ'Я - це головне!!!

Головне - бути РАЗОМ!!!

Не лайтеся через дрібниці, адже зараз такий тяжкий час, потрібно триматися. І берегти один одного.

Адже разом - ми СИЛА!!!

Ми - ЗМОЖЕМО.

Ми - ПЕРЕМОЖЕМО.

Перемога буде НАША!

УСІХ ОБІЙМАЮ!

МИРНОГО НЕБА НАД ГОЛОВОЮ!

Цінність сьогодні - життя!

 Шановні мої дорогі учні! 

      Уперше, і, сподіваюся,  востаннє, ми маємо канікули, яким ніхто не радіє: ані  ви, діти, ані ми, вчителі. Ця війна відібрала  у вас, мої шановні учні, не тільки можливість навчатися. Вона відібрала ваші сни, спокій, дитинство, мрії. Я впевнена, ви багато чого зрозуміли за ці дні.

      Тепер ви знаєте, що таке страх за життя, що їжі може не вистачати, що свіжий гарячий хліб смачніший за шоколадку, що може бути страшно навіть удень пройтися рідним селом, що зібратися усім разом у класі - нездійсненна поки що мрія...

     Одна цінність сьогодні у  всіх - ЖИТТЯ.  Тому бережіть себе і дбайте про своїх рідних.  Цінуйте кожен прожитий день. А шкільні предмети...шкільні предмети ми наздоженемо.

Разом до перемоги!

 

Мої вітання, діти! Вирішила написати вам кілька слів. Знаю, що ви, як і дорослі, відчуваєте сум, страх і хвилюванння у ці дні. Але пам’ятайте:ВИ Є НЕ ПРОСТО ДІТИ, А ДІТИ НАЙСИЛЬНІШОГО НАРОДУ, ЯКИЙ БОРЕТЬСЯ ЗА СВОЮ СВОБОДУ!!!

Пам’ятайте це! Всі ми працюємо на перемогу. Ви майбутнє цієї країни, і саме за майбутнє сьогодні б’ється весь народ.! За право розмовляти рідною українською мовою, цінувати свої звичаї та традиції, вивчати свою історію і працювати на своїй землі.

І коли настане світлий день перемоги, пам’ятайте :  крилами для дорослих були ви!

Зараз читайте підручники, просувайтеся вперед  у своїх знаннях! Вдосконалюйте свої таланти! Бо після перемоги усі ваші знання і таланти будуть потрібні для будівництва нової України! Слава Україні! (Т. Пахомова).