23 квітня - 59 день війни
Передсвятковий день. Та радість якась нерадісна. У кожного на серці біль і тривога, сум і печаль.
Але ми маємо, що їсти й пити. Можемо милуватись квітами, сонцем, небом... Ми відчуваємо присмак гіркоти, але все одно готуємось до свята, прибираємо власні домівки й обістя, висаджуємо квіти, печемо паски...
Але не у всіх так. Коли востаннє посміхались ті, хто зараз перебуває в окупації, ті, хто живуть у підвалах чи бомбосховищах, ті, хто чують звуки вибухів і не знають, чи доживуть до завтра, ті, хто втратив рідних і домівки?
Хочеться, щоб швидше настала та мить, коли кожен українець почне жити без страху, тривоги й небезпеки на кожному кроці.
Мабуть, у цьому і є наша українська сутність - ми можемо бути по - справжньому щасливими лише тоді, коли всі навколо щасливі.
Тож давайте завтра об'єднаємось усі в молитві за мир і спокій в Україні, за наших захисників і захисниць, за перемогу.
Немає коментарів:
Дописати коментар